Над рікою впав туман.
Небо й зорі ввів в оман.
Місяць річки не знайде.
Повз ріки промінь пройде.
Трави гнуться від роси.
А роса чистіш сльози.
Хто ввійде у той туман,
Враз забуде про обман.
Обманув й мене туман.
Легко ввів у свій оман.
Заблукали там роки.
ЇХ МЕНІ НЕ ВІДНАЙТИ.
Ніч, криничка і туман.
Берег, річка і оман.
Мягко стелиться трава,
Там гуляла не одна...
Стільки часу вже пройшло...
Відболіло,відцвіло,
Туманіє голова,
Нащо доля розвела....................
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142993
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2009
автор: Н.Неземна