КОТЯЧІ МАНДРИ.

Бродить  кіт  де  в  нас  клітки,
Загорожа  і  хвіртки,
Лапи  в  клітку  запихає  ,
І  соломку  там  згортає.
Щось  кричить  і  муркотить  ,
Аж  язик  в  нього  тримтить.  
Заглядає  у  дірки,
Бачить  там  якісь  звірки.
Слинка  в  нього  витікає,  
Всю  солому  роздирає.
Нігті  гострі  запустив,  
Щось  таке  він  там  зловив.
Але  в  мить,  як  замявчав,
Лапу  хтлсь  йому  примняв.
І,  як  стрибне  навтіки,
Остались  лише  клітки.
Приглядаюсь  я  туди,  
І  очей  не  відвести.
Там  в  пухнастому  кублі,
Кроленяточка  малі.
Доглядає  мама  їх,  
Тому  й  вкрасти  кіт  не  зміг.
Тепер  клітки  обминає,
І  в  дірки  не  заглядає.
Ловить  миші  у  хлівах,
Спить  солодко  на  дровах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142921
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2009
автор: Н.Неземна