ОЙ ХМЕЛЮ,ХМЕЛЬ,ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, хелію без вина.
За тебе моє місто я б душу віддала.
Люблю твої я вулиці,сквери і гаї.
Ніде так не співають весною соловї.
Красу твою оспівано у творах і піснях.
Чи світить так десь сонечко, як у цих краях?
Що ночі в твоїх водах купаються зірки.
Шепочуть пісню трави на берегах ріки.
Минають дні і ночі, спливають в даль літа.
Народ тут працьовитий, земля наша свята.
Ми працею прославимо місто-чарівне
І все що в ньому маємо, все нам дороге.
Нехай веселки воду з Бугу набирають.
Хмари ту водицю степами розливають.
Нехай усі і всюди знають, що Хмельницький є.
Нехай слава мого міста у всі дзвони б*є.
Я люблю тебе Хмельницький, душі моєї хміль .
Де б не була я далеко в моїм серці біль.
Я спішу до тебе місто із чужих доріг.
Ти для мене, мій Хмельницький, серцю оберіг.
НАДІЯ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142914
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2009
автор: Н.Неземна