Ми не були з тобою в храмі,
рушник весільний не для нас.
Не нам майстрів ікони давні,
і золотий іконостас.
Не запрягли в карету коні,
струнких, елітих для їзди,
з під даху не злітали сонні,
злякавшись дзвону голуби.
Для королеви без корони,
з дзвіниці ніби як з небес,
не прозвучали срібні дзвони,
момент підкреслити й процес.
Ми не блукали серед степу,
нас не п’янила сон-трава.
Ні в літній дощ, ні в сильну спеку,
не заманила ковила.
Ми не були з тобою в житі,
де мак, ромашки польові,
ростуть по межах нам відкриті,
покриті пилом в куряві.
Не освятились житом,степом,
не обвінчали небеса.
Милуюсь на столі портретом,
мій ангел-чистий як роса…..
18.08.2009р.
Можна послухати,подивитися тут- http://www.youtube.com/watch?v=Mg844v9XMnM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142539
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.08.2009
автор: Олексій Тичко