Серце крається у неї
Сльози катяться з очей
- Мамо,ти ж найкраще в мене!
Недоспала ти ночей...
А у відповідь лиш погляд
Та холодний наче лід
Провела очима огляд...
Та поглянула лиш вслід.
Знову вдома,знов сама
Їй не більше семи років
Кожен рік зроста одна
І сама робила кроки.
Лише лист їй особистий
І прощається у ньому
- Знаєш,я це ненавмисно,
подолала мене втома.
Я ж до тебе з усім серцем
Ніби ролі поміняли
Ти до мене з гірким перцем
А мені лиш обійняти б.
І прямісінько у ту ніч
Було видно із вікна
Ніби викинув хтось річ...
Але то була вона.
Всю байдужість до дитини
Закатати б у банки
І тепер лиш у помині
Згадуватимуть батьки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142367
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2009
автор: AbesiA