Є багато такого, що я би робив залюбки.
Я б стеріг від торговців каміння і квіти яскраві,
А іще б я возив по світах контрабандні думки
І саджав би на ніж офіцерів поліції нравів…
Та недовго звичайно триває цей творчий азарт,
І отримуєш гроші за те, що нікому не треба, -
Так атланти свій мармур охоче несуть на базар
І, рахуючи зиск, не в/зважають, що падає небо.
Я спокійно дивлюся у дзеркало і на екран,
Наче той горобець, що дарма йому тикати дулі.
Я програю, що хочете, доки для мене це – гра,
А насправді я лютий, мов серпень в південній півкулі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142310
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.08.2009
автор: Тачикома