Так хочу заснути...хоча би під ранок.
Так хочу заснути, а сон не іде.
Втопився у прірві чеканний світанок,
А ніч темнотою накриє мене.
Без тебе тут страшно, без тебе тут темно,
Без тебе тут пам'ять-найгірший мій кат.
Я вільною бути хотіла так ревно,
А я полонена, хоча і без грат.
Я знову і знову дивлюсь в твої очі,
Які уявляю в кутках темноти.
Жахливим безсонням пропалені ночі
І навіть в безсонні моєму все-ти.
Так холодно-знаеш?-так холодно й тихо,
Але це уже не хвилює мене...
Неторкані сном все ж зімкнуться повіки-
Услужлива пам'ять покаже тебе.
Так хочу заснути... хоча б на годину,
А ніч все густіша-вмирають фотони.
Закутаюсь краще в думок павутину
І в спогад про тебе вернусь як додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141980
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.08.2009
автор: Вікторія