Я обернуся і темна ніч
пройде за мною вслід
рівно крок у крок.
За небокраєм вмирає день,
згораючи в вогні,
він мовчки піде геть. Один.
Навколо пітьма,
лиш зорі дрібні,
дороговкази із небес.
ти промовчиш, я промовчу,
про те що тебе люблю.
А землю вкриє перший сніг,
сховає всі сліди,
так важко на душі.
Відкрию вікна і вп́ущу ніч,
забуду все і знов
шукатиму тебе. Одну.
Найважчим є
лиш перший крок,
я хочу бігти, та стіна,
висока й страшна, стоїть на шлях́у.
Я тебе не знайду.
Там де сходи з небес
досягають землі, все неначе у сні
віра, надія, любов -
кохання мого кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141868
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.08.2009
автор: Аскет