Говорять час лікує,
Говорять все мине.
Лиш доля констатує,
Що це не головне
Минаю ночі білі,
Минають сірі дні,
А сльози потемнілі
Лишаються у сні.
Ідуть туманом роки,
А серце ще болить
Вже чути смерті кроки.
Й нічого не змінить?
І дні летять галопом
У прірву почуттів.
Не було просто добре,
Як навіть не хотів.
І спогади не стерлись,
Про втрату ту гірку.
Чому ти плачеш знову?
Чом згадуєш журбу?
Лиш зараз розумію,
Що час лікує світ,
А душу потерпілу
Не змінюють слова.
Години і хвилини -
Усе це суєта.
Лиш вчинки роблять легше
Знімають біль, печаль
Дають, що хоче серце.
Й не плачуть вже вуста
Не жди, що буде легше,
А змінюй все сама
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141819
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.08.2009
автор: Сонячний Янгол