Відпустив, спасибі, що більше не дзвониш

Клубочок  диму  
                             й  сигара  в  руці,
В  мене  сумне  обличчя
                             й  сльоза  на  щоці
Ти  фліртуєш  з  іншою,
                             а  мені  погано,
Ти  ж  прийшов  зі  мною
                             й  відкинув  спонтанно.

А  твій  друг  найкращий
                             мене  заспокоїв
І  на  позитив  
                             так,  як  міг  настроїв
Викликав  таксі,
                             бо  я  попросила.
Бо  тебе  терпіти
                             вже  не  було  сили.

Ти  ж  не  міг  сказати
                             що  не  потрібна  я
Додому  поїхала
                             бо  на  це  воля  моя.
Ти  ж  і  не  спиняв,
                             що  хотів  -  зробив,
Я  не  лялька  гумова,
                             а  ти  й  не  любив.

Відпустив,  спасибі,
                             що  більше  не  дзвониш
І  слова:"кицюня"
                             вже  більше  не  рониш.
Я  вже  не  ображаюся
                             нам  ж  не  по  дорозі
І  мучить  один  одного
                             ніхто  вже  не  в  змозі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141540
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.08.2009
автор: Зеленчук Галина