І знову наступиш ти на граблі
Наївної своєї простоти...
Не друзі, а вороги нахабні,
Скажуть, що нині дурень вічний ти.
Та це за них ти піклувався,
Відірвав від серця все добро.
І не за славою ти гнався.
Віддав їм душу, як "ребро". *
І що у відповідь ти маєш -
Єхидний погляд за плечима.
Спішиш на поміч і не знаєш,
Що пастку ставлять за дверима.
* - Як Адам своє ребро
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140922
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.08.2009
автор: Володимир Кухарчук