Петлює світ...

Петлює  світ  пророщене  зерно:
Малих  й  старих.  Чоловіків  й  
                                                                           жінок
При  цьому  відкидає  геть  у
                                                                     сторону
Свою,  чи  не  останню,  крихту
                                                                       сорому
А  серце  ж,  серце...?
Жорно  гіркоти
Готове  знищить  до  чеснот
                                                                           мости
Лиш  сонце,  світлочоле  сонце
І  любов  !
Ще  зможутьзберегти  кипучу
                                                                               кров

На  багатьох  накладена  печать
Ні  слів,  ні  почуттів,-  вони
                                                                       мовчать
Ні  радощів,  ні  щастя,-  тільки
                                                                 сірий  пил
Що  залишки  ховає  з  людських
                                                                                   сил

Й  досі  петлює  світ  і  душно  в
                                                                             млині
Це  ж  мої  думи  душать  серце
                                                                           в  мені

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140892
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.08.2009
автор: Санчо (В Міхєєв)