Важким було сiре небо…
Чи так менi здалося?
Я птахом летiв до тебе
У снах чорно – бiлих.
Все, про що я мрiяв, -
Нехай, ще не збулося…
Ти – моя надiя,
Ти – моi крила!
П – в:
Ти – богиня моя,
Моi сни кольоровi.
Я без тебе – не я,
Наче тiло без кровi…
Скiльки раз вирушав
В ту дорогу знову,
Де говорить душа,
А вуста, - нi слова.
Ти знай, - нi вiтер, нi зливи
Мене не пiдкорили.
I в Господа не просив я
Пощади вiд болю…
Там, у небi синiм,
Своi розправлю крила!
Ти – моя богиня!
Ти – моя доля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140716
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 09.08.2009
автор: Андрій Бабич