Вечірня самотність і зоряна тиша,
найкращі моменти коли сам на сам.
Моя насолода у цьому найвища,
для роздумів мудрих збудований храм.
До істини крок,через тишу ввійду я,
без речень у голос,без пафосу слів,
без реплік розумних і шуму застілля,
пізнаю все сам,що колись не зумів.
Тонка і прозора, іще невловима,
як промінь в зіниці,як іскра в ночі.
Неначе поетові бажана рима,
зненацька з'явилась і б'є по плечі.
У тиші у роздумах істину видно,
її не пізнаєш на фоні порад.
А жити наосліп мені вже обридло,
я бачу всі маски,прощай маскарад!
05.07.2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140705
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.08.2009
автор: Олексій Тичко