* * *
З кожним днем все гучніше слова,
Від яких ти ховаєшся в себе.
І уся твоя туга жива
Проступає зірками у небі.
Ними ти у пустельній журбі
Все відмолюєш світ без молитви.
Я ж їх спалюю мовчки в собі,
Щоб із попелу знову ожити.
Обереги свої борони,
Остороги свої не оскаржуй.
Ти мене навіть з пекла вини
Витягаєш собою щоразу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140028
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.08.2009
автор: aleksgun