* * *
А за вікном нудьгує дощ
І схлипує вітрами.
З яких пустель, провулків, площ
Він сутінки збирає?
З яких невидимих світів
Свої він ронить сльози?
І смутком входить в кожен дім,
Немов розради просить...
Ось він іде. Іде й стоїть
Облогою глухою.
І скільки йтиме ще століть
Вперемішку з нудьгою?
Не говори мені. Помовч.
Замкнула ніч всі брами.
А за вікном нудьгує дощ
І схлипує вітрами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139563
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.07.2009
автор: aleksgun