Хіба ревуть воли, як ясла повні?
Хіба цього не вистачає?
Хіба ревуть воли, як ясла повні?!
Ревуть!!! Я це напевно знаю.
Ревуть, бо їх життя проходить у неволі.
Ревуть, бо все життя одягнені в ярмо.
Ревуть, бо все життя не обирають долі.
Ревуть, бо їх життя прикрашене тавром.
Були колись часи, був не потрібен хлів.
Були колись часи, що ясел не було.
Були колись часи, лунав їх гарний спів.
Були колись часи… аж раптом - заревло.
Не знали, що потрібно свободу боронити.
Не знали, що потрібно боротись за права.
Не знали, як потрібно противника розбити.
Не знали, як потрібно здіймати на рога.
А згодом, побоялись назад все повертати.
А згодом, вони звикли до іншого життя.
А згодом, лишь ногами навчилися лягати.
А згодом, загубили дорогу вороття.
Тож поки не запізно, потрібно боронити.
Тож поки не запізно, потрібно берегти.
Тож поки не запізно, потрібно говорити.
Тож поки не запізно …щоб потім не ревти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139206
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.07.2009
автор: Порох