Вечір серпневий у небі засіє зірки.
Сутінок ніжний стежиной у поле полине.
Човен рибальський засне у долоні ріки.
Спомин збентеже мене, мов нескупна провина...
День заскорузлий від спеки нарешті пішов.
Сонце далеко за обрієм змежило очі.
Втому і розпач я десь на дорозі знайшов,
І як хрест свій несу їх крізь ночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139179
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.07.2009
автор: Shramm