Ні, ти не винен ні в чому.
Просто ти любиш не так…
Розлився на небі нічному
До тебе молочний мій шлях.
Я сміливо шляхом цім йтиму,
Оминаючи сотні зірок,
Уникаючи їхнього пилу
Й озонових довгих дірок.
Запримітивши в небі комету
З золотаво-вогнистим хвостом,
Я пристану до її лету
Наче вільний від тіла фантом.
Може я й заблукаю у хмарах,
Та душею дорогу знайду,
І колись як прозора примара
Я у гості до тебе прийду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138328
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.07.2009
автор: Natalie