Цю павутину,дитячу павутину,
Що плили руками надій,
Цю нікчемну,самотню порожнину,
Що закриваємо руками повій,
придумали ми.
Ці бажання,що буруть за горло,
Цей сум,що приносить мед,
усе це,солодко-потворне,
що дарує невинних жертв,
придумали ми.
Цю тишу,що лоскоче за губи,
Цю правду,що приносить вона,
Ці маленькі,нікчемні наруги,
що дарує життя,
придумали ми.
Цей голос,свого ідеалу,
Цей погляд минулих віків
і смак гіркого мармеладу,
уже прожитих днів,
придумали ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137808
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.07.2009
автор: Vl@dik