Сторінка перегонута життя.
Ще крок і крок ідеш у небуття.
Фантоми й безтілесні мрії.
Зникають у душі надії.
Безжально пролітає мить.
І вже, здається, слово не бринить.
Складаєш руки ніби не живеш.
Інтриги лиш у серденьку плетеш.
І все тесаме день у день.
Напамять знаєш всіх людей.
А ніч минає непоміто,
бо час іде одноманітно.
Ти знаєш все своє життя,
бо спланував від "а" до "я".
Невже не хочеш мить жагучу
зловити радість ту кипучу.
Ти можеш кожен крок любити.
І прагнути усе змінити.
Не поклоняйсь покірно долі!
Зроби усе їй миволі.
Люби! Живи! Руйнуй! Твори!
Немов востаннє ти ступаєш
і більш хвилин в житті не маєш.
Можливо, це- остання мить,
а ти не встигнеш все змінить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137670
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.07.2009
автор: Сонячний Янгол