Я боюся у світі безмежному
Заблукати й себе не знайти,
Хоч й поводжуся я обережно,
Але сміло в житті треба йти.
Кожен день бачу нових людей:
Супротивники це, а чи друзі?
Кожен день – сотні нових очей,
Кожен день я в постійній напрузі.
І ці будні нічим не різняться,
Сірі будні безсонних ночей,
Кожен вище бажає підняться,-
Не виходить і вище плечей.
Пропустіть хоч промінчики сонця,
Дайте радості бути хоч мить,
Упустіть той промінчик до серця…
Сірі будні, йдіть геть, дайте жить!
14.07.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137520
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2009
автор: МириSabel