Відчай..
Я знаю,
Як це буває...
Я б написала тобі, справжньому,
Та в зеленому склі потонув
І немає..
Зрідка бачучи небо,
Очі не впізнають,
А серце вже вмерло.
Роки знесуть
Все збудоване болем,
Кров'ю, вірою, горем...
Я б написала тобі, справжньому,
Заважало море.
Між нами
Тільки хиткий місток
Прокладений снами
Ковток...ще ковток..
Востаннє..
Тиша..
В двері дзвінок...
Я б написала тобі, справжньому,
Не прочитав би..
Я ще існую і навіть живу
Не дістанусь до дна, як ти,
А вспливу..
Я б написала тобі, справжньому,
Якби ж ти був..
Топіт крихітних ніжок
В твоїй голові...
Це могло буть майбутнім,
Це колись був ти..
Мимо волі згас вогонь в тобі..
Втратив ти..
Ти втратив їх..
Я б написала тобі, справжньому..
Останнім подихом на вікні..
Та ти цього не помітиш..
В зеленому склі....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136964
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.07.2009
автор: Поцілунок Вітру