по діамантах ходимо, та взяти їх не можемо,
хоч підіймем, даруємо, задарма чужаку.
про розум Бога молимо - він дав,ми не радіємо,
ми, як отара, віримо своєму вожаку.
ми силу й волю маємо,хоч цим не володіємо,
права свої нечислені- затисли в кулаку.
очей не піднімаємо, чому не розуміємо -
ми мрії всі вплітаємо у Юлину косу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136927
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.07.2009
автор: миш