Загубилось сонце у ранковій тиші,
Вітер говорить,щось,на мові німій
А небо,якось незграбно пише,
у просторі надій.
І голос шепоче навколо
пісню поганих суддів,
І коле,і коле,і коле
могилу невдячних днів.
І сльози,здавалось,повинні іти,
І ненависть гірко кричати!...
Але ні,все це дико мовчить,
А завтра,почне лякати.
І страх,що буде схожий на каміння,
Розіб`є бажання у море гріхів,
І час,що женеться з похмілля,
Загубить й забуде мене,
у жменьці поганих подій.
Загубилось сонце у ранковій тиші,
Вітер шепоче на мові німій,
А небо,щось, незграбно пише,
у просторі надій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136918
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.07.2009
автор: Vl@dik