Кожна людина має свою Батьківщину – куточок рідний серцю та душі.Той, за який хочеться боротись до останньої краплі крові, якому присвячувати вірші, пісні; кричати, щоб усі почули, яка вона – моя країна!
Моя Батьківщина – Україна.Вона тоне в зелені вишневих садків, наповнюється пахощами польових квітів, палахкотить у променях призахідного сонця.Легені її наповнені свіжим гірським повітрям, а сама вона напоєна джерельними водами.Україна ростить, плекає багатьох своїх доньок та синів чесними, гостинними, чуйними, доброзичливими.Її душа – безмежна, як даль степів, чиста, як гірський струмок, як солов’їна пісня.
Я дуже люблю Україну і щиро хочу, щоб вона і надалі залишалась такою величною, незалежною.Тож примножуймо її багатства, шануймо, передаваймо з уст в уста, з покоління в покоління!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136872
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.07.2009
автор: oksi