Від нас пішла іще одна талановита ОСОБИСТІСТЬ.
Тепер не бачить нам тієї Місячной Ходи,
Тепер не заспіває нам той хлопчик,
Яким Він залишився на завжди.
Яке творив Він шоу нам на радість,
Як викладався Він на сцені та пітнів,
Як здійснював Він заповітні мрії,
І все ж таки, Він кращим світ зробив!
Із цього світу йдуть прекрасні люди:
Тальков і Цой, Абдулов й Поліщук,
Андрій Краско, Ян Арлазоров,
Це ті, що з нами завжди поруч будуть!
Вони нам дарували світ і радість,
Своїм мистецтвом просвітляли нас,
А зараз залишилась лише пам’ять,
Яку не можна нам заплямувать.
Не розумію тих писак бездарних,
Які залізли у «білизну» цих ОСІБ
І вивертають начебто важливі факти
Про їхні слабкості й життєвий гріх.
На шпальта преси жовтой ллють багнюку
І порпаються у лайні як хробаки…
Пробачте любі за ці порівняння грубі,
Але не в силах я здержаться в цій строчцí.
Я закликаю Вас згадати стару мудрість,
Що від батьків та прадідів дійшла до нас,
Що про мерців поганого не кажуть,
А поважають! Поважатимуть і Вас.
Хай буде їм земля ця пухом,
Хай буде вічна пам’ять і небесний Рай,
Я пропоную пам’ятати тільки гарне
І людям все найкраще віддавать!
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136531
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.07.2009
автор: AMO