Знайшли підкову.(Кажуть з Рима.)
Заїзджену, іржаву, не нову.
Повісили її над дверима...
І чекають на величну будову.
А згубив її зайда-монгол...
Був старий він, підступний і підлий.
Хто знайде - стане нещасний і гол...
Братами обкрадений буде... і бідний.
А повісили підкову цю так,
Що всі ідеї стікають додолу...
І в державу вселився "бардак" -
Всі бачать її лиш... бідну і голу.
Висить ця підкова іржава й пуста
І прапор чомусь вверх ногами.
В прибутках - нулі лиш від ста...
А самі співаєм... чудні такі гами...
Так і виводим чому ще не вмерла
Мабуть наша... остання надія...
Та ні - ... ще не вмерли...
... напевне ми всі...
От такі в нас віршовані перли.
P. S.
Коли ж з'явиться новий Мойсей,
Що виведе... з дому неволі?
Де ж наш проводир, де ж цей...
А поки ідем і кульгаєм поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136146
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.07.2009
автор: Д З В О Н А Р