Дай мені руку,я піду,
Спираючись на шепіт і зітхання,
Дай мені руку,бо впаду,
Не озираючись на сліз зізнання.
І….впала,не знайшла десниці,
Та піднялась,зітерла із душі синці….
Так в силі лише одиниці,
Та я не допущу душі на манівці
Іду…
Хода повільна і тяжка….
Аж ось….Лечу…
Навіщо вже твоя рука????
І десь внизу її тепер побачу,
Простягнуту невчасно.
Дощем краплистим не заплачу,
Бринять в повітрі крила ясно….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135542
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.06.2009
автор: Stryna