Зелене листя лоскоче лице,
і десь під ногами струмочок тече.
Комашки літають туди і сюди,
Ніщо не чекає якоїсь біди.
На гілці синички пурхають весь час,
І кожна тварина розгадує нас.
В середині гущі лунають пісні,
народ розложився на теплій траві.
все ближче і ближче підходимо ми
і разом сідаємо з тими людьми.
Знайомий придумав собі покурити,
а от сигаретку забув потушити.
Всім шумно і весело...Що це димить?!
Секунда..і друга...а ліс же горить.
Тріщить і палає на дереві гілка,
А птах покидає рідну домівку.
Горіло ще довго, у димі весь ліс,
А згодом пожежник і воду привіз.
Ну вже погасили, лиш попіл лишився...
А скільки ще часу, щоб ліс відновився???
Про це написали в місцеву газету,
А хтось собі скурить нову сигарету...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135132
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2009
автор: lovely