Кожен з нас має свої страхи. І вони різні, і всі до єдиного виправдані. У наш час нічого не боїться тільки психічно хворий, який не бачить цілісності світу, не бачить нічого, окрім своїх , вигаданих і нікому незрозумілих примар. Кожного дня ми зустрічаємо на своєму шляху тисячі людей, і кожен з них панічно чогось боїться, хоч як би суворо та серйозно він при цьому не виглядав. Боїться впасти в калюжу, боїться спізнитись на побачення, боїться не здати тест, боїться не встигнути на потяг, не дістати дозу, отримати страшний вирок у якості смертельного діагнозу, боїться...
Кожен страх - виправданий, кожен серйозний. Ми боїмося війни – вона приносить горе, біль, втрати, страждання, вона руйнує все на своєму шляху, не виправдовуючи при цьому і сотої частини цих ушкоджень. Ми боїмось втратити своїх рідних , коханих та друзів. З ким же ми будемо жити, та спілкуватись, хто підтримуватиме нас у тяжку хвилину, і хто порадується разом із нами у часи нашого тріумфу? Ми боїмося відсутності грошей, щоб не залишитись на вулиці. Ми боїмося лишитись на самоті. Боїмося забути щось достоту важливе. Ми боїмося.
І не вірте тим людям що стверджують протилежне. Тому що боятися – це нормально і природно, ми повинні приймати це почуття як належне, ми не маємо ( по іронії долі) боятися своїх страхів, боятись визнати свій страх, адже це не дасть нічого поганого, а лише доведе, що ви людина. Це не соромно. Спартанці боялись падіння Спарти, тому боролись за неї. Селяни боялись гноблення, тому і йшли на революцію. Великі митці створювали свої вічні, геніальні та неповторні шедеври через страх того, що про них забудуть рано чи пізно.
І я боюсь. Боюсь такого банального і водночас такого страшного – втратити розум. Так, в божевіллі немає страху. Є параноя , депресія, але не страх. Тому що страх - на відміну від божевілля - має виправдання, має сенс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134952
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.06.2009
автор: Гільйотина