Гламурррррр!
як він мене дістав!
для всіх багацьких процедур
він незамінним таки став.
там перли, каменюки, стрази,
мене вже нудить від зарази.
всі в силіконі і браслетах
по місту їздять на каретах,
смокчуть мартіні й шардоне,
а в голові сміття одне.
багаті батечки ведуть
своїх блондинок в " довгу" путь,
а дома жінка із дітьми все виглядає із пітьми.
А решта для них сіра маса,
бо там відсутьня супер каса.
вони такі низи суспільства -
жертви гламурного насильства.
отак тепер у цьому світі -
живеш, але так тяжко жити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134933
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.06.2009
автор: lovely