Ганьба і соромно народу,
що продав землю і свободу.
Повибирав собі панів,
з жидів, поляків, москалів.
На себе сам замкнув кайдани,
Повірив в куплені майдани.
Віддав сусідові без бою
Политі кров'ю землю й зброю.
Повиганяв дітей у найми,
Відроблювать господські займи.
Віддав чужинцю на знущання
Свій рідний край, своє кохання.
Прийдуть ординці, спалять хати,
Дітей в гареми і солдати,
Старих і немовлят на вили,
Спаплюжать церкви і могили.
Сини та дочки русинів
згниють в ярмі нових панів.
Свої та зайдешні вовки
Розтягнуть землю на шматки.
З степів Кубанських до Карпат
Забудеться хто син, хто брат.
Навіки згине Україна
Велика русинська країна.
Знай, невідбувшийся народе,
Що не достоїн ти свободи.
Твій хрест - навколішках, без строка.
В своїй землі нема пророка,
Нема держави, тільки сброд,
Холопське бидло - не народ.
Іван Сірий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134905
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.06.2009
автор: sirij