Годинник на вежі б’є дев’ять разів
Від матері чую набір дивних слів,
*Іди но, до ліжка, кохана дитина,
Бо скоро вже прийде піщана людина,
Вона тобі очі засипле піском,
Заснеш ти одразу безпам’ятним сном.
Від того піску в тебе випливуть очі,
В одну мить стемніє, немов серед ночі,
Ті очі людина піщана збере,
З собою на місяць в мішку забере
А там серед кратерів, та серед тіней
Очима готує піщаних дітей.
В дітей тих дзьоби замість рота торчать,
Дитино кохана, іди швидше спать*.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134731
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.06.2009
автор: Satarialist