Моє єство – дитяча примха,
Лише каприз, невдалий жарт.
Це списана віршем сторінка
Колода старовинних карт.
Колода та не має масті
Облич не має королів,
Без кольорів, любові, страсті,
Нема добра, нема гріхів.
І нею грають всі хто хоче,
Хто в дурня, хто у преферанс,
Серед тіней страшної ночі
Життя розкидають пасьянс.
У когось випаде десятка,
Комусь поталанить валет,
Для мене ж карта без порядку,
Для когось Тор, для когось Сет.
Боги колоду ту тасують
І нею грають котрий вік.
Над нею мудреці чарують,
В колоді плач, в колоді сміх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134560
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.06.2009
автор: Satarialist