Раптом сіре стане червоним
Та лезо бритви заржавіє
Кришталь пустий заповнить кров’ю –
Та пальці вмить закрижаніють…
Та й ртуть не скатиться в комочки,
Він прокричить: байдуже на все.
Не розпустить на гілках почки
Але осінь вже поглине все.
Все те, що мертве - заллє дощем.
Не просто сірим, навіть синім
Та й він сам, закутавшись плащем
Немов усе навкруги вкриє
Розповість він свою молитву
Та нею не розбудить світло
Хай кажуть, що все буде дивно
Та осінь раніше ніж весна при́йде. ́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134501
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.06.2009
автор: StaticPulse