Не спустош мене, не брудни мене,
Не веди мене до країв,
Бо усе тече, і любов мене,
Ти ж так довго мене труїв!..
Залиши мене, ясно сяючу,
Болю-опору не чини.
Я для тебе жила, кохаючи,
Та чи ж ти так кохав чи ні?
Закарбуй мене у серпневому
Зорепаді своїх думок,
У безладді чуттів серцевому,
В небесах золотих зірок.
Мою гордість не буде скорено.
Буду Я, та не буде Нас.
Не спустош мене, не брудни мене,
Ми зустрінемось ще не раз...
13.11.2005.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134263
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.06.2009
автор: Lucy