Вийшов вночі покурити,
Зайшов до бесідки,
Бачу…привід біжить білий
Від хати сусідки!
Через хвильку білий привід
Знов мчить до Марії,
Враз забув, які гадав
Тільки що я мрії.
За годинку промайнуло
Привидів із п’ять.
І що роблять ці сновиди,
Коли люди сплять?
Аж набридло привидів
Мені рахувати
(Перегрівся на роботі?)
Та й пішов я спати.
Розповів дружині зранку
Про нічні видіння,
Півгодини та сміється,
Ну, нема терпіння!
- А Марія привидів
Знов буде чекати.
- А ти ж звідки, жінко, знаєш ?
Досить реготати!
Заспокоїлась дружина
Та й хитро так каже:
- Подивись, які стрічки
Вона в коси в’яже:
Як червоні - то чекає,
А як ні - то білі.
Конспірація яка,
Боже ж ти мій милий!
Сміх замучить мою жінку.
- Чого така рада?
- Бо сусіди у Марії -
Мулярів бригада!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134007
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.06.2009
автор: Стадник Николай