Ой, за тином, під містком
Вербонька зітхала,
Біля неї у тіньочку
Дівчина чекала.
Все чекала, виглядала -
Де ж ти мій, коханий ?
Вона, бідная, не знала -
Іншою був званий.
Ой, за тином, під містком,
Верба сумувала,
Біля неї дівчинонька
Сльози проливала.
Проливала, бо вже знала -
З іншою кохався.
Тільки щастя но пізнала,
А він - посміявся.
Не сумуй верба за мною,
Не хилися низько,
Не була йому милОю -
Не підпУщу й близько.
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1906213819
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133910
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.06.2009
автор: A.Kar-Te