Я не кохаю! Не дано від Бога
Пізнать це почуття мені сповна.
В душі постійно є якась тривога
Й від цього вічно втомлена вона.
Марную дні думками нетривкими
І мрію я про те, чого нема.
Окута ароматами п'янкими,
Що линуть від любовного вина.
Дивлюсь в пітьму зимової я ночі.
Лиш зрідка кліпну. а то все дивлюсь.
Не видно... і втомилися вже очі,
Та виглядать любов не зупинюсь.
Я знаю, що вона десь загубилась,
Сховалась або просто утекла.
Та все ж на неї я не розізлилась,
Бо знаю, що колись прийде вона.
Прийде і скаже:"Ось я, ну радій же,
Ти так мене чекала! Я прийшла!"
Усміхнена, я привітаюся тихіше,
Щоб не злякать це ніжне почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133833
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2009
автор: Natalie