Десь, за горою, вітер гуляє.
Тихою річкою човен пливе.
Десь там, далеко, милий блукає,
Тільки до мене ніяк не дійде.
Чом забарився? СтрИбни у човен,
Вітер до мене тебе піджене...
Виблисне доля променем новим,
ПАлке кохання з тобою нас жде.
Не забарився? Човна немає ?
То ж не біда, ти сідай на коня !
Ясная зірка дорогу осяє -
Спати не буду, чекатиму я.
Чому не їдеш? Коняка старенька ?
То ж бо пішечки скоріш вирушай.
Тобі в підмогу - погода гарненька,
Як я замріялась.., ти ж бо це знай.
Десь, за горою, вітер гуляє.
Тихою річкою човен пливе...
Той, хто кохання все ж таки має -
Шлях до серденька, хоч як, та знайде.
© Copyright: Ольга 3, 2009
Свидетельство о публикации №1906213809
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133831
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2009
автор: A.Kar-Te