Самотній (переклад вірша Едгара По)

Коли  я  був  мале  дитя
Як  інші  Світ  не  бачив  я,
Бо  погляд  інших  на  зиму
Був  як  у  мене  на  весну.
І  джерело  всіх  бід  та  болю
Я  мав  своє,  свою  мав  долю,
І  біль  у  серці,  як  в  пітьмі
Коли  кохав  на  самоті.
Моє  дитинство  як  світанок,
З  мільйоном  хибних  забаганок,
З  безодні  лиха  та  добра
Секрети  всі  дізнався  я.
Від  річок,  вітрів  палючих
Через  гори,  через  кручі,
Від  проміння  золотого
Що  танцює  знов  довкола.
Від  дощів,  штормів  жахливих,
Та  блискавок  білокрилих,
Я  тікав  від  хмар  мов  круки
Та  тягли  до  мене  руки,
Як  вогню  пекельний  жар,
Демони  із  чорних  хмар

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133731
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2009
автор: Satarialist