"За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси
То оддасте..."
"П. С." Т. Шевченко
Ти гарні говорив слова,
Та тільки толку нині з цього.
Твої слова, ніби трава -
Вони припарки для мертвого.
Твоя душа тепер черства,
Чужого не сприймає болю.
Сумління теж уже нема,
Бо ти ж пристроїв свою долю.
Тепер керуєшся одним -
"Своя сорочка ближче тіла."
І до людей ти став глухим -
Душа давно вже заніміла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133546
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.06.2009
автор: Д З В О Н А Р