Дивовижний. Такий, такий!
Що нехай світ зірветься з кручі-
ми притулок собі знайшли
у серцях наших неприручених.
Обіцянкам старим кінець.
Я чекала занадто довго.
Хтось узимку, мабуть, засне
до весни-
та не ми, закохані!
Той вогонь, що в моїх очах,
аж до полум*я ти роздмухав.
І віднині безмовний час
не здається для мене мукою.
Дивовижний. Такий! Такий...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133503
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.06.2009
автор: kastaneda