На віконному склі було написано: Я ♥
На стелі поцілунки…
Ніжність дотиків на стінах…
Сліди кохання на підлозі…
Вірус щастя у повітрі…
Такий вигляд мало її серце…
Вона ніколи не ходила, а лиш літала над землею. Щораз сильнішими ставали її крила з цукрової вати, кров мінялась на полуничний сироп, губи вкривались шоколадом, вишневий цвіт заміняв рум’янець, фіалки – очі, шкіра наче пелюстки білої троянди.
Вона літала над землею,
А він ходив по всіх пустелях світу.
Він дихав повітрям, а не щастям,
І бачив землю, а не хмари.
Вона літала і посилала йому повітряні поцілунки.
А він дивився вгору. Його серце стікало кров’ю,
А вона не вміла плакати…
Вона літала, дивлячись у низ,
А він збивав ноги шукаючи її…
Кричав і плакав…
А вона кохала і літала.
Вона літала, і тільки у вві сні бачила землю.
А він мріяв про неї будь де: чи на землі чи на небесах….
Вона літала, а він бродив по всій землі. Вони так хотіли бути разом…
Між ними прірва і міст із світових вітрів.
Вона літала,
А він падав…знов і знову.
Вони шукали один одного віки, так і не зупинившись ні на мить …і досі продовжують свій пошук…
Кохання і Реальності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133430
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2009
автор: Юкі