Віша жінка штору
В спальні на карнизу,
,, Ой! ’’ - схопилась за живіт,
Заболіло знизу.
Цілу ніч страждає бідна,
Де шукати ради?
Та ж здорова була, ніби,
Без якоїсь вади.
Чоловік у жіночки
Учитель - філолог:
- Є знайомий в мене, Любко,
Лікар - гінеколог.
Везе жінку бідолашну
У жінконсультацію,
Ой, не приведи Господь
Якусь операцію!
Гінеколог справу знає,
Обслідує жінку :
Вже заглянув бідній в рот,
Пощупав печінку.
З інтересом розглядає
Орган професіональний:
- Випадок, скажу я вам,
Не якийсь банальний.
Скоро ваш Іван Ілліч,
Бачу, стане татом…
Жінка як не розкричиться,
Як не скаже з матом:
- Де візьмуться ваші діти?
Та в мене ж спіраль!
Аж внімів наш гінеколог,
Як Бабрак Кармаль.
Знову лікар розглядає
Ввірений об‘єкт.
От попав він у халепу,
Як останній шкет!:
- Бачу тіло інородне…
Подайте пінцет…
Гінеколог придивився
Й став, як Піночет:
- Хто вам, жіночко, поставив
Отаку фігню?
І в кулак уже складає
Свою пятерню.
Що було на тім пінцеті? -
Від ручки…пружинка!
- То ти так застрахувалась?
З пальми впала жінка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133385
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2009
автор: Стадник Николай