Не в силі казати ім"я,
призивати тебе з глибини,
Я забула лише хто є я,
Пам"ятаю лиш мрії та сни.
Не в силі читати слова,
що ледве озвуться в мені.
Я забула хто я сама...
І де я - в мрії чи в сні?
І хто те створіння, що я
нині зву іншим ім"ям...
То світла частина чи зла?
Скажи мені, ти ж знаєш сам.
Скажи і звільни з суєти.
набридло ходити однвй...
Небесна блакить - от хто Ти,
А я... Я образ лиш Твій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133312
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2009
автор: Ентелехія