А на дворі чарівниця весна
Розкинула сонячні віти.
За зимою вже жалю нема,
Лиш бажання безмежно радіти.
Всі сили земля віддала
Дочці своїй - веселій весні.
Канула в безвість чаклунка-зима
І радість заповнила серце мені.
Часом для щастя мало так треба:
Промінчика сонця, веселки, дощу,
Усмішки людини, шматочок неба -
І всі образи всім я прощу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133183
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.06.2009
автор: Д З В О Н А Р