Хтось пройшов по краплинам із сліз,
і не знає від чого ті сльози.
І не знає, що радість приніс
в ту країну де, лиш вітер та грози...
хтось поглянув на цвіт серед трав
і не знає, що той цвіт відмирає,
що для цвіту холодним день став,
бо самотність повільно вбиває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133172
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.06.2009
автор: Ентелехія