Ти бачиш тінь перед собою,
сукупність всіх минулих днів.
Минає час і сотні слів,
а лист лякає білизною.
На волю просяться питання,
на волю рвуться мов струна,
думки - чому ж душа німа?
Думки - хвилина це остання...
Рятуйте душу від вогню,
щоб не горіти їй бажанням
покінчить бридко всі страждання,
залишивши лиш тінь свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133171
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.06.2009
автор: Ентелехія